унювали чиїсь кроки, шепотілися тіні, дзюркотіли сни. Але цієї ночі Стар ішла у повній тиш

кликала мовчки - як сон, що не

її щоки. Усередині була глуха темрява. Сфери, які зазвичай

а кришталева ваза. Її прозорі грані збирали відблиски з темряви,

такими глибокими, що здавалося, вони поглинають саме світло. Її

а блакитних троянд. Їхній холодний вогонь

ед нею, з'явився аркуш. Чорний, мов оксамит ночі, зі сві

пролунали в її думках - чітко, виразно,

дово показала себе перед Старійшинами на сімейній аудієнції. Я особисто збира

оким, з ноткою легкої гри.

сь рух, хоч натяк на присутність.

ній аромат. Він був п'янкий - солодкий, як стиглі плоди, і свіжий, як

е забрати їх із соб

омиля

-------------------

е лилось у кімнату, а в коридорі чулося знайоме ту

ут! - голос Хельги л

, і її найкращі подруги увійшли, несучи з собою аромат

вигукнула Хельга, але вже за мит

зала на букет у знайомій кришталевій

місці. Її погляд

?.. Стар, хто т

інь. У нього власний сад. М

засмі

з загадковістю! Ідеаль

ся над квітами й обережно вдихнула аромат. Ї

аших садів. Вони

здриг

їх у Реалії. Хіба це можлив

- це або дозволено, або задумано. - Хелен дивилась на

сь Стар. - Але голос його - він був по

ння, або... -

- запит

ення, - заве

ошення

ви. Туди, де чекають

і запрошення? - Хельга здивовано дивилась на н

е неважливо. Ми прийшли зробити все, щоб С

яти! - вигукнула Хельга і

ат троянд і досі був у повітрі. А в

збирав це

ерце вже знало - це був початок. Не

. Від того,

-------------------

світлом у кімнаті, прикрашеній паперовими гірляндами, свічками й квітами - усе нагадувало про безтурботність юності, яку так легко втратити. Це був

ідчувала, як з кожною хвилиною щось у ній тріщить. Тонка срібна нитка, що пов'яз

й - холодний, різкий, непрошений. Перед очима майнули тіні - ледь помітні, прозорі, ніби відбитки

и під ними, і ледь помітне тремтіння пальців, коли вона трималася за умивальник. Це

Хелен та Хельга. Обидві відразу підняли на неї погляди. Веселощ

інший день. Щось мені сьогодні геть кепсько, –

хоч натяк на деталі про таємничого кавалера, схили

олос був м'яким, але цікавим, з тією особливою ноткою підколу, яка була

зіт

не добре, – відповіла вона щиро. Впер

напруженою. І раптом її перервала Хе

єш ти властивост

го неба. Стар миттєво звела на подругу очі, і в її погл

, як хвиля емоцій піднімається в грудях. Її дратувало це - надмірна ув

ася. Вона залиш

дратівливою. Та й бліда ти якась останнім часом... – її голос був тих

знала, що Хелен має рацію. Але вона не могла... ще не могла поділи

лекції, – сказала вона, зм'якшуючи тон і ледь усм

поринули в півтіні. Стар йшла повільно, намагаючись заспокоїти д

, її серце раптово завмерло. Хтось - чи щ

ерху побачила... тінь. А точніше - щось, що нагадувало обр

, що пройшовся хребтом,

ередини, в самій глибині свідомості. Шепіт. Тихий,

йду те

ирнулася. Порожньо. Лише ніч і

ятало. Вона біл

з цього моменту її шлях змінюється. Світ Сновидінь кликав її. І вона піде. Бо як би її не стр